Перші 5 років життя, коли мозок дитини активно розвивається, є найінтенсивнішим періодом набуття мовних та мовленнєвих навичок. Ці навички розвиваються, якщо дитину оточує світ, багатий на звуки й спілкування.Спеціалісти кажуть, що в немовлят і малюків є особливі періоди розвитку, в які звук і спілкування стають критично важливими.
Основні етапи засвоєння мови та розвитку мовлення
Першим етапом розвитку мовного спілкування є період, коли немовля дізнається, що крик в результаті дає їжу, воду, зміну підгузка, увагу матері тощо. В цей період дитина чує свій крик і реакцію на нього дорослих. Вона також навчається розпізнавати важливі звуки навколишнього середовища, наприклад, голос мами або батька, дзвін брязкальця або інших іграшок.
В міру дорослішання дитина починає розбирати звуки, з яких складається мовлення. У віці 6 місяців більшість діточок вже виділяють рідну мову серед інших, чують її особливий темп.
Звичайно, всі діти різні й опановують мову з різною швидкістю. Однак, якщо все гаразд, діти в розвитку мовлення проходять певні етапи.
Нижче наведено контрольний перелік важливих етапів комунікативних та мовленнєвих навичок дитини у період з народження до 5 років. Знання цих етапів допомагає лікарям та педагогам визначати рівень розвитку мовленнєвих навичок дитини, з’ясовувати індивідуальні потреби та можливу потребу у допомозі.
Батькам теж вкрай необхідно знати, які мовленнєві навички характеризують розвиток дитини відповідно її віку. Дуже часто затримка у розвитку мови та мовлення спричинена порушенням слуху.
Контрольний перелік мовленнєвих та комунікативних навичок дитини
Оберіть вік вашої дитини та натисніть біля його позначення знак "плюс".
Якщо дитина має перелічені навички, вона розвивається відповідно своєму віку.
- Дитина реагує на голосні звуки;
- Заспокоюється, коли з нею розмовляють;
- Впізнає матусин голос;
- Коли дитині добре, вона “агукає” чи видає інші звуки задоволення;
- Посміхається, коли бачить маму.
- Дитина слідкує очима за звуками;
- Реагує на зміну інтонації голосу мами;
- Помічає іграшки, що видають звуки;
- Звертає увагу на музику;
- Починає видавати багато різних мовленнєвих звуків, зокрема, “П”, “Б”, “М”;
- Сміється;
- Лопоче, коли схвильована або незадоволена;
- Видає булькітливі звуки, коли одна або грається із кимось.
- Дитині подобається гратися в ігри, де треба орієнтуватися на звуки, наприклад, затуляти очі та шукати когось, хто плескає у долоні;
- Повертається та дивиться у бік звуків;
- Прислухається до розмов;
- Розуміє прості назви предметів, на кшталт, “чашка”, “сік”, “зайчик”, “бабуся”, “машина” тощо;
- Йде, коли їй говорять “йди до мене”;
- Намагається вимовити прості слова “мама”, “тато”, “бі-бі”, “ав-ав”, “баба” тощо;
- Звуками привертає до себе увагу.
- Дитина вже знає декілька частин тіла і може на них показати, якщо просять;
- Виконує прості прохання, на кшталт “принеси м’ячик”, “покажи, де твоє взуття”;
- Дитині подобається слухати казки, віршики, пісні;
- Показує пальчиком на малюнках на звірят або предмети;
- Постійно заучує нові слова;
- Ставить прості питання, наприклад, “де тато?”, “кошенятко хоче їсти?”.
- Вміє вітатись і прощатися;
- Нормально вимовляє слова, що починаються із приголосних звуків.
- Дитина знає назви більшості предметів, що оточують її дома;
- Будує речення мінімум з трьох слів;
- Активно використовує звуки “К”, “Г”, “Ф”, “Т”, “Н”;
- Говорить так, що її можуть зрозуміти члени сім’ї та друзі;
- Називає об'єкти, щоб поставити питання про них.
- Дитина вас чує з іншої кімнати;
- Слухає відео та пісні по телевізору, на смартфоні/планшеті з нормальним (не підвищеним) рівнем гучності;
- Може відповісти на прості питання «Хто це?», “Де?”, “Коли?”, "Якого кольору?", “Чому?” тощо;
- Засвоює поняття «один» та «багато»;
- Коротко розповідає, що було у дитсадку, на дитячому майданчику, у гостях;
- Будує речення мінімум з чотирьох слів;
- Повторює за дорослими слова.
- Дитина уважно слухає короткі казки або оповідання та відповідає на питання по них;
- Слухає та чує більшість розповідей, які виникають дома та в садочку;
- Будує речення, в яких є дрібні деталі;
- Розповідає історії;
- Легко спілкується з іншими дітьми та дорослими;
- Правильно вимовляє більшість звуків;
- Намагається римувати слова;
- Може назвати хоча б невелику кількість букв та цифр.
Якщо у дитини повільно розвивається мовлення
Якщо вам здається, що у дитини занадто повільно розвивається мовлення, не чекайте, доки малюк “переросте”. Не прислуховуйтесь до порад подруг чи сусідок, на кшталт, “хлопчики/дівчатка починають розвиватися/говорити пізніше”. Чим раніше виявити проблему, тим більше часу залишиться на її вирішення. Вчасно продіагностувавши проблему, ви зможете усунути її до того, як дитина піде до школи.
Для того, щоб отримати консультацію сурдопедагога, заповніть форму, напишіть у чат, або зверніться за нашими контактами.
Довіртеся нам і не залишайтесь наодинці зі своєю проблемою.
© Центр слухової реабілітації АВРОРА®,2022. Всі права захищені. Копіювання та інше використання матеріалів - лише з посиланням.
Останні статті
Слухові апарати Oticon для дітей: суперпристрої, які витримують будь-які випробування
Слухові апарати: коли варто носити й коли не потрібно
