Київ, вул. Демеевская 14
Графік роботи

Пн: 9:00-17:30

Вт: 9:00-17:30

Ср: 9:00-17:30

Чт: 9:00-17:30

Пт: 9:00-17:30

Сб: 9:00-17:30

Нд: Вихідний

(050) 382 41 95
(098) 120 45 16
(044) 333 43 10
Київ, вул. Деміївська 14
(050) 382 41 95
(098) 120 45 16
(044) 333 43 10

Імпедансометрія

Імпедансометрія (акустична імпедансометрія) – об’єктивний метод діагностики слуху, що допомагає визначити місце і характер порушення в слуховій системі. Вона надає інформацію щодо стану середнього вуха, слухової труби, завитки, слухових та лицьових нервів.

Зміст

Що таке акустична імпедансометрія

В Медичному центрі слухової реабілітації АВРОРА®  акустичну імпедансометрію виконують висококваліфіковані фахівці з використанням приладів виробництва Interacoustics. Діагностичний аналіз результатів та діагностичні висновки надає лікар-сурдолог або лікар-отоларинголог.

Акустична імпедансометрія в поєднанні з іншими діагностичними методами дозволяє діагностувати у дітей і дорослих:

  • Наявність рідини в середньому вусі.
  • Пошкодження (перфорацію) барабанної перетинки.
  • Тимпаносклероз.
  • Гіпермобільність барабанної перетинки.
  • Порушення прохідності слухової труби.
  • Секреторний середній отит.
  • Отосклероз.
  • Фіксацію ланцюжка слухових кісточок.
  • Розрив ланцюжка слухових кісточок.
  • Невриному та інші патологічні стани слухового нерва.
  • Патологічні стани лицьового нерва.
  • Деякі центральні патології слухового аналізатора.
  • Орієнтовно визначити зниження слуху при сенсоневральному порушенні слуху.
  • Здійснювати контроль лікування гострого середнього отиту.
  • Оцінити стан дренажних трубок барабанної перетинки при лікуванні хронічного адгезивного отиту.

Акустична імпедансометрія це автоматизоване вимірювання зміни (зміщення) акустичної провідності (адміттансу) середнього вуха при зміні тиску повітря в закритому слуховому ході (тимпанометрія) або під впливом звукового стимулу (акустична рефлексометрія).

Акустичний адміттанс – це акустична провідність структур зовнішнього слухового ходу та середнього вуха, а, відповідно, акустичний імпеданс – їх акустичний супротив.

В період ранніх наукових медичних досліджень цього методу в кінці 1950-х – на початку 1970-х років експериментальними пристроями вимірювали зміщення акустичного супротиву (імпедансу). Звідси й походить термін «імпедансометрія», що застосовується і зараз, хоча сучасні пристрої вимірюють зміщення акустичної провідності – зворотної величини акустичного імпедансу. Тому цей метод також має назву «адміттанс-аудіометрія» або «імміттанс-аудіометрія» (Immittance Audiomerty).

Для виконання акустичної імпедансометрії використовують спеціальний пристрій – аналізатор середнього вуха (в минулому – імпедансометр).  Це електроакустичний пристрій, зображений на малюнку 2.

Аналізатор середнього вуха складається з акустичного зонда з вушною вкладкою, додаткового аудіометричного телефону та цифрового аналізатора звуку з вбудованим регулятором тиску повітря, пультом керування, екраном та принтером. У зонді містяться мініатюрні телефони та мікрофон, а також через зонд проходить тонка еластична трубка від регулятора тиску.

Один мініатюрний телефон зонду подає до закритого вушною вкладкою слухового ходу звук – зондуючий тон. Частота зондую чого тону має бути 1000 Гц для дітей у віці до 12 місяців та 226 Гц для пацієнтів будь-якого іншого віку.

Мікрофон зонду приймає зондуючий тон та його відбиття від барабанної перетинки

AD222-600

При виконанні акустичної рефлексометрії другий мініатюрний телефон зонду подає стимулюючий звук до вуха, яке досліджується (іпсілатеральний стимул), а аудіометричний головний телефон – до протилежного вуха (контралатеральний стимул). При виконанні тимпанометрії регулятор тиску повітря змінює тиск у слуховому ході, герметично закритому вушною вкладкою, відносно навколишнього атмосферного тиску – спочатку знижує тиск, потім підвищує та, нарешті, повертає до рівня навколишнього атмосферного тиску.

Цифровий аналізатор розраховує акустичний адміттанс та його зміни при зміні тиску повітря (тимпанометрія та дослідження функції слухової труби) або звуковій стимуляції (акустична рефлексометрія). Параметри дослідження задаються пультом управління. Результати відображаються на екрані та друкуються на принтері.

Акустична імпедансометрія абсолютно безболісна для пацієнта. Це один з найбільш поширених методів діагностики у дітей і дорослих, обов’язковий до застосування в усіх розвинутих країнах.

Основні діагностичні тести акустичної імпедансометрії

  • Тимпанометрія.
  • Дослідження функції слухової труби:
    • Тестування прохідності слухової труби при неперфорованій барабанній перетинці
    • Тестування прохідності слухової труби при перфорованій барабанній перетинці
  • Акустична рефлексометрія:
    • Визначення порогів акустичного рефлексу при іпсілатеральній стимуляції
    • Визначення порогів акустичного рефлексу при контралатеральній стимуляції.

Тимпанометрія

Тимпанометрія – це реєстрація змін акустичного адміттансу при зміні тиску в зовнішньому слуховому ході (зазвичай від +200 до –400 мм водяного стовпа). Графічне зображення змін адміттансу в залежності від тиску в зовнішньому слуховому проході називається тимпанограмою.

Адміттанс середнього вуха залежить від перепаду тиску повітря між середнім вухом та зовнішнім слуховим проходом. Найбільший адміттанс (податливість) в нормальному вусі досягається при однаковому тиску з обох боків барабанної перетинки (нульовому перепаді тиску). Це демонструється «піком» тимпанограми, що знаходиться на нульовому рівні тиску (дорівнює атмосферному). При підвищенні та зниженні тиску в слуховому проході адміттанс приблизно рівномірно знижується. Нормальна тимпанограма має форму літери «Λ» характерної амплітуди (висоті) та ширини. Форма та амплітуда тимпанограми змінюються при розладах в середньому вусі, що характеризується типом тимпанограми.

Класифікацію тимпанограм розробив один з засновників науки аудіології, видатний американський вчений та клініцист Джеймс Джергер (J. Jerger, 1970). Ця класифікація, наведена в таблиці нижче, застосовується в усьому світі.

Тимпанометрія по Джергеру (1970)

Тип тимпанограми

Опис

Діагностичне значення

Точка максимального адміттансу в межах
0 ± 50 мл водного стовпа.

Амплітуда в нормі.

Нормальне середнє вухо.
Точка максимального  адміттансу в межах

0 ± 50 мл водного стовпа.

Амплітуда збільшена.

Атрофічні рубці барабанної перетинки.

Розрив ланцюжка слухових кісточок.

Точка максимального  адміттансу в межах
0 ± 50 мл водного стовпа.

Амплітуда зменшена.

Обмеження рухливості  ланцюжка слухових кісточок, наприклад, при отосклерозі.

Невеликий рівень рідини в барабанній порожнині.

Тимпанограма без помітного піку – зміни тиску не викликають зміни адміттансу.

 

Порушення рухливості середнього вуха.
Адгезивний отит.

Середній отит.

Точка максимального адміттансу зміщена вбік негативного тиску.

Амплітуда в нормі або зменшена.

 

Порушення функції слухової труби.

Тубоотит.

Барабанна перетинка не ушкоджена.

Тимпанограма зубчатої форми.

Амплітуда збільшена.

Гіпермобільність (надмірна рухливість) барабанної перетинки.

Розрив  ланцюжка слухових кісточок.

 

 

Дослідження функції слухової труби

Слухова труба (Євстахієва труба) – це анатомічний канал, що з’єднує порожнину середнього вуха з глоткою, а через неї – з навколишнім повітрям. Слухова труба забезпечує доступ повітря з глотки до барабанної порожнини для підтримки балансу між тиском у цій порожнині та зовнішнім атмосферним тиском, а також надходження кисню повітря до порожнини середнього вуха, тобто, виконує вентиляційну функцію, необхідну для нормального функціонування середнього вуха. В дорослої людини слухова труба закрита (точніше, закрите її устя, що відкривається у глотку) та відкривається при ковтанні. Порушення вентиляційної функції слухової труби призводить до виникнення середнього отиту.

 

Порушення функції слухової труби – її повне або часткове закриття – виникає при аденоїдах, ущелині піднебіння, пухлини носоглотки, набряку слизової оболонки носоглотки в результаті інфекції. У дітей грудного та молодшого віку може мати місце функціональне порушення – спадання стінок слухової труби внаслідок зниження еластичності, неповного розкриття глоткового отвору слухової труби через дисфункцію м’язу, що натягує м’яке піднебіння.

Тест для оцінки вентиляційної функції слухової труби (тест ВФСТ) полягає в тому, що тимпанометрія виконується тричі – при різному рівні тиску в носоглотці:

  • 1-а – контрольна тимпанограма – реєструється при нормальному тиску в носоглотці. Виконується так само, як звичайна діагностична тимпанометрія.
  • 2-а тимпанограма – при підвищеному тиску в носоглотці (дослід Вальсальва). Для цього людину, що проходить обстеження, просять видихнути при закритому носі та роті. При нормальній вентиляційній функції слухової труби пік тимпанограми реєструється при більшому рівні тиску, ніж на контрольній тимпанограмі.
  • 3-я тимпанограма – при зниженому тиску в носоглотці (дослід Тойнбі). Для цього людину, що проходить обстеження, просять ковтнути при закритому носі та роті.

Акустична рефлексометрія

Акустичний рефлекс (АР) внутрішньо вушних м’язів – це рефлекторне скорочування стремінцевого м’язу середнього вуха під впливом звуку, а при дуже сильних звуках – також і м’язу, що натягує барабанну перетинку. Він захищає орган слуху від впливу сильних звуків. АР – це двосторонній рефлекс, тобто, виникає в обох вухах, навіть якщо звук поступає тільки до одного вуха. Це безумовний рефлекс, тобто, виникає мимовільно, незалежно від волі слухача.

Стремінцевий м’яз розміщений у порожнині середнього вуха та кріпиться до найменшої слухової кісточки - стремінця. Основа стремінця має овальну форму та при тихих звуках здійснює педалюючий рух в овальному вікні завитки внутрішнього вуха навколо короткої дуги овалу, забезпечуючи максимальну амплітуду коливань та зміщення рідини в завитці, а отже, й кращу слухову чутливість. При гучному звуку (приблизно 70 дБ) спрацьовує акустичний рефлекс стремінцевого м’язу. Він скорочується та змінює рух стремінця: тепер педалюючий рух стремінця здійснюється навколо довгої дуги овалу, чим знижує амплітуду коливань та захищає внутрішнє вухо від надмірного навантаження.

Дуже важливим фактором, що визначає діагностичну цінність АР в діагностиці порушень функції лицьового нерва, є те, що стремінцевий м’яз іннервується та керується різними нервами – галуззю лицьового нерва на стороні стимуляції (іпсілатеральній)та низхідною галуззю слухового нерва на протилежній стороні (контралатеральній).

При дуже гучних звуках (прибл. 120 дБ) спрацьовує також м’яз, що натягує барабанну перетинку. Це обмежує рухливість барабанної перетинки та ще сильніше зменшує коливання, що потрапляють до завитки внутрішнього вуха, таким чином ще більше захищаючи внутрішнє вухо від перевантаження. На відміну від стремінцевого, цей м’яз іннервується та керується галуззю трійчастого нерва.

АР змінює адміттанс середнього вуха. Ця зміна реєструється за допомогою аналізатора середнього вуха. Дуже важливо мати на увазі, що направлення зміни адміттансу у випадку АР стремінцевого м’язу та м’язу, що натягує барабанну перетинку, протилежні. На цей факт часто не зважають, що призводить до діагностичних помилок.

Акустична рефлексометрія – це реєстрація акустичного рефлексу. Мінімальний рівень звуку, необхідний, щоб викликати скорочення стремінцевого м’язу, називається порогом акустичного рефлексу. В нормі поріг акустичного рефлексу знаходиться на рівні 65 — 90 дБ. АР в нормі виявляється з обох боків (бінаурально), навіть при ізольованій стимуляції одного вуха.

impedans2-400

Акустична рефлексометрія виконується двома способами подачі звукового стимулу:

  • Іпсілатерально – звуковий стимул подають у те саме вухо, в якому реєструють АР.  Сам АР у цьому випадку називають «іпсілатеральний акустичний рефлекс», хоча, як було сказано вище, АР – це двосторонній рефлекс.
  • Контралатерально – звуковий стимул подають у вухо, протилежне тому, в якому реєструють АР.  Такий АР називають «контралатеральний акустичний рефлекс».

Як звукові стимули при акустичній рефлексометрії застосовуються тони частотою 500, 1000, 2000, 4000 Гц та широкосмуговий шум. Аналізатор середнього вуха автоматично підвищує силу (рівень) стимулу та знаходить поріг АР і визначає зростання амплітуди АР по мірі підсилення стимулу.

При виконанні акустичної рефлексометрії зонд аналізатора середнього вуха розміщений у зовнішньому слуховому проході досліджуваного вуха (на малюнку – лівого).  

 

Діагностична цінність акустичної рефлексометрії

Акустична рефлексометрія важлива для діагностики кондуктивного та сенсоневрального порушення слуху, ураження слухового нерву, стовбуру головного мозку, а також лицьового нерву.

  • При сенсоневральному порушенні слуху поріг АР залежить від ступеня зниження слуху, що дозволяє орієнтовно визначити ступінь зниження слуху.
    • Поріг АР реєструється у межах нормальних значень при порогах чутності менше ніж 50 дБ.
    • При порогах чутності від 50 до 80 дБ пороги АР пропорційно збільшуються.
    • При порогах чутності вище 80 дБ АР не реєструється.
  • АР не реєструється при кондуктивному та змішаному порушенні слуху, що допомагає відрізнити ці типи порушення від сенсоневрального.
  • Порушення функції лицьового нерва характеризується відсутністю АР на стороні ураження (іпсілатеральній) та його наявністю на протилежній (контралатеральній) стороні.
  • При порушенні слухового нерва АР не реєструється при стимуляції на ураженій стороні – ані іпсілатерально, ані контралатерально.

Надруковані результати акустичної імпедансометрії, зареєстровані за допомогою аналізатора середнього вуха Interacoustics AT235h (Данія). 1 – тимпанограма, зареєстрована у правому та лівому вусі. 2 – іпсилатеральний акустичний рефлекс, зареєстрований у правому та лівому вусі при стимуляції тонами 500, 1000, 2000, 4000 Гц. 3 – результати тестування провідності слухової труби у правому та лівому вусі.

За додатковою інформацією щодо діагностики слуху звертайтеся до Медичного центру  АВРОРА©.

Останні статті

Ознаки порушення слуху у немовлят і дітей раннього віку

Слух відіграє величезну роль у розвитку дитини. Якщо вчасно не розпізнати та не компенсувати порушення слуху, воно призведе до затримки таких важливих складових розвитку як опановування мовленням...
Читати далі

Потурбуйтеся про близьких з порушенням слуху під час святкової вечері

Бувають випадки, коли хтось з запрошених на святкову вечерю має порушення слуху. Ми підготували рекомендації, як зробити, щоб свято принесло кожному тільки задоволення.
Читати далі

Слухові апарати для дітей

Далеко не кожний слуховий апарат підходить для слуху дитини, оскільки дитячий слух має високі вимоги до якості та методів налаштування сучасних слухових апаратів.
Читати далі

Медичний центр  ТОВ "Центр слухової реабілітації "АВРОРА". Ліцензія МОЗ України серія АГ № 570268 від 10.02.2011 р. на медичну практику за лікарськими спеціальностями: сурдологія, оториноларингологія, дитяча оториноларингологія.

© Центр слухової реабілітації "АВРОРА", ТОВ.  2001-2021. Всі права захищені.

Київ, вул. Деміївська, 14
(050) 382 41 95
(098) 120 45 16
(044) 333 43 10
Signature05

Development and support by МedМarketing