Досвід слухопротезування дітей у віці до 12 місяців

З метою досягнення оптимального результату реабілітації слухової функції  клінічна і аудіологічна діагностика слухових розладів у новонароджених повинна бути проведена до трьохмісячного віку, а реабілітація має бути розпочата до шестимісячного віку дитини (наказ МОЗ України №449 від 25.06. 2009 року та відповідно до рекомендацій Joint Committee on Infant Screening, 2007). Це забезпечить мінімальне відставання в слухо-мовному розвитку дітей з вродженими порушеннями слуху та їх вчасну соціалізацію. Можливості слухопротезування порушень слуху у дітей визначаються не тільки часом встановлення діагнозу, але й часом початку та якістю слухопротезування. Для дітей з вродженим порушеннями слуху, слуховий досвід в перші місяці життя має вирішальне значення. Від нього залежать як неврологічні процеси дозрівання, розвиток властивості до слухового сприйняття, так і оволодіння мовою.

У Центрі слухової реабілітації  АВРОРА^тм провели аналіз результатів діагностики слуху та слухової реабілітації 20 дітей з порушеннями слуху різного ступеню, яким було розпочату слухову реабілітацію у віці до 12 місяців. Усі діти пройшли об’єктивне обстеження слуху відповідно з протоколом, що включав збір анамнезу, загальний ЛОР-огляд, імпедансу аудіометрія (включала тимпанометрію зондуючим тоном 226 Гц та 1000 Гц, реєстрацію акустичних рефлексів), реєстрацію отоакустичної емісії, реєстрацію порогів коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) на клацання та короткі тональні сигнали в діапазоні 500 – 4000 Гц, поведінкову аудіометрію, консультацію сурдопедагога. При необхідності дітей скеровували на консультацію невропатолога, МРТ головного мозку.  За результатами обстеження виявлена сенсоневральна приглухуватість III ст. у 3 дітей, IVст. у 4 дітей та V ст. у 13 дітей. Цим дітям у віці від 3 до 12 місяців було проведене бінауральне слухопротезування слуховими апаратами Oticon, Данія, з розширеним частотним діапазоном, можливістю включення адаптивної направленості мікрофонів та шумозниження, можливістю моніторингу використання слухових апаратів та звукової ситуації, в якій перебуває дитина. Розрахунок необхідних електроакустичних параметрів слухових апаратів проводився за допомогою педіатричного алгоритму налаштування слухових апаратів DSL v.5.0 на основі порогів КСВП на короткі тональні сигнали. З метою запобігання негативних наслідків пере- або недостатнього підсилення налаштування параметрів слухових апаратів проводили методом внутрішньовушних вимірів з урахуванням акустичних властивостей зовнішнього слухового проходу дітей за допомогою системи аналізатора слухових апаратів Affinity (Interacoustics, Данія). Сурдопедагог Центру оцінював слухову поведінку дитини без і зі слуховими апаратами та давав настанови батькам з програми занять з дитиною вдома. Оцінювали реакцію на немовні звуки та мову, комфортність використання слухових апаратів, розбірливість мовлення, розвиток власного мовлення. Також проводили опитування батьків за анкетою LittlEARS, адаптованою Корольовою, 2005 р. Проводився моніторинг слухопротезованих дітей з метою оцінки слухомовного розвитку, переналаштовування електроакустичних характеристик слухових апартів і вчасної заміни індивідуальних вушних вкладок. Спостереження за дітьми проводили на протязі двох років. Трьом дітям з приглухуватістю 5-го ступеня була проведена кохлеарна імплантація за бажанням батьків. Двоє із проімплантованих дітей користуються слухових апаратом на протилежне вухо. В результаті аналізу слухомовного розвитку рано протезованих дітей з вродженими стійкими втратами слуху виявлені позитивні наслідки раннього слухопротезування, а саме 18 дітей мають хороший слухомовний розвиток, у 2 дітей - задовільний слухомовний розвиток.