Центр слуховой реабилитации АВРОРА

г. Киев, ул. Демеевская, 14. (Метро Демеевская)

(044) 333-43-10

clinica@aurora.ua

(050) 382-41-95

(098) 120-45-16

63-й Міжнародний конгрес слухопротезистів

7 Ноября 2018

Міжнародний конгрес слухопротезистів

17-19 жовтня 2018 року у виставковому комплексі Hannover Messe Конгрес-центру у Ганновері (Німеччина) відбулися 63-й щорічний Міжнародний конгрес слухопротезистів і виставка нових досягнень у галузі слухової допомоги. У конгресі прийняли участь близько 8000 делегатів, а у виставці – 130 компаній слухової галузі.

 

Як зазначив Президент Європейської спілки слухопротезистів Мартін Блекер, безперервна освіта фахівців є необхідною умовою постійного розвитку, розширення горизонтів пізнання і невпинного покращення слухової допомоги.  Конгрес і виставка стали новим кроком на цьому шляху.  Насичена програма Конгресу включала доповіді визначних вчених і фахівців, а виставка – нові медичні вироби, що покращують життя людей з порушенням слуху.  Серед делегатів Конгресу була перший заступник Генерального директора Центру слухової реабілітації АВРОРА® Олена Радченко, яка розповіла про Конгрес та виставку.

фото з Міжнародного конгресу слухопротезистів

63-й Конгрес було присвячено новим науковим дослідженням у галузі слухової реабілітації та новим її напрямкам, зокрема, запровадженню телемедицини у слухопротезуванні.
Конгрес привітав мер столиці Нижньої Саксонії міста Ганновера Стефан Щосток.  Він відзначив визначні досягнення у галузі слухової допомоги та нові прориви у технології слухових апаратів.

Голова Ради директорів Німецької асоціації слухопротезистів доктор Стефан Циммер зазначив, що сьогодні користувачі інноваційних бінауральних слухових систем можуть відчувати усе багатство та розмаїття звуків, незважаючи на порушення слуху.  Все більше людей усвідомлюють це та використовують слухові системи ще на ранніх стадіях порушення слуху. І це надзвичайно важливо, оскільки нещодавні дослідження встановили зв’язок між навіть незначним порушенням слуху та зменшенням когнітивної здатності, розвитком деменції та хвороби Альцгеймера. Слухові апарати зменшують ці ризики, зберігають когнітивну здатність людини, надають можливість вести активне соціальне життя. Значне збільшення числа користувачів слухових апаратів спричинено також визначними технологічними досягненнями, адже сучасні бінауральні системи слухових апаратів надають можливість чути та розуміти мовлення не гірше, ніж люди з нормальним слухом, а часом навіть краще.

63-й щорічний Міжнародний конгрес слухопротезистів

Конгрес відзначив нагородами молодих науковців – переможців конкурсу наукових робіт, зокрема авторів дослідження, яке довело переваги виносних мікрофонів слухових апаратів у реальному житті.  Інше дослідження довело, що тільки бінауральні системи слухових апаратів надають можливість локалізації джерел звуку та забезпечують здатність спілкування у шумному середовищі. Жоден слуховий апарат, незалежно від рівня технології, при монауральному протезуванні не здатний надати такі переваги.

Конгрес особливо відзначив видатного європейського науковця у слуховій галузі – професора Йоргена Кіслінга (Німеччина), який виконав численні дослідження, опублікував понад 300 наукових робіт та зробив більше 500 виступів на наукових конгресах і конференціях з проблем слухопротезування.

У своєму ключовому зверненні Пітер Холцер (Німеччина) охарактеризував теперішнє середовище як надто інтенсивне соціально-виробниче середовище, у якому живуть і працюють люди.  Складні ситуації виникають щодня, а уникати їх нерозумно, оскільки проблеми нікуди не діваються, а, навпаки, ускладнюються та накопичуються.  Треба усвідомлювати виклики, визначати проблеми та знаходити їх рішення.  Пітер дав учасникам Конгресу практичні поради щодо того, як можна залишатись впевненим і продуктивним у складних ситуаціях.  Перш за все, кожний, хто хоче впоратись із складними ситуаціями з упевненістю, має брати на себе відповідальність – за себе, свої вчинки і дії та своє життя. А тріада успіху для впевненого життя включає співчуття, компетентність та авторитетність.

Доктор Матіас Латцел (Швейцарія) доповів про дослідження слухового зусилля при монауральному та бінауральному сприйнятті методом реєстрації альфа-ритмів електроенцефалограми (ЕЕГ) у частотній смузі 8-12 Гц. Необхідність пошуку альтернативних методів досліджень зумовлена тим, що мовленнєва аудіометрія, навіть при проведенні у шумі, не може об’єктивно визначити ступінь слухового зусилля.  Результати наочно показали, що бінауральне слухання значно зменшує слухове зусилля, необхідне для сприймання мовлення.

Доктор Девід Фарбі, PhD (США), показав, як телеаудіологія змінює способи надання слухової допомоги.  Віртуальне дистанційне консультування користувачів слухових апаратів за допомогою Інтернету та смартфонів, до яких можуть під’єднуватись сучасні слухові апарати з Bluetooth-конективністю на частоті 2,4 ГГц, значно збільшує задоволеність користувачів слухових апаратів у порівнянні з наданням слухової допомоги слухопротезистом виключно на прийомі у клініці.  При цьому, користь від телеаудіології повністю реалізується тільки тоді, коли на особистому прийомі пацієнтові оптимально підібрано та верифіковано слухові апарати методом акустичного вимірювання на реальному вусі (in-situ Real Ear Measurement, скорочено - REM). 

Дослідник Саймон Мюллер (Німеччина) продемонстрував можливість використання штучного інтелекту (ШІ) для оптимізації чисельних параметрів слухових апаратів для досягнення оптимального слухового сприймання.  Оптимізація проводиться з використанням методу вимірювання REM, який контролюється комп’ютером для настроювання мільйонів можливих варіацій частотної характеристики, підсилення, вихідних рівнів звукового тиску, компресії, бінауральної взаємодії між слуховими апаратами тощо.  Хоча це дослідження все ще є «лабораторним», воно має великі перспективи для запровадження на практиці.  На думку науковця, ШІ не замінить професіонала-слухопротезиста у роботі з пацієнтами, але надасть йому потужну допомогу.

Доктор Маріана Рослинг-Дженсен (США) розповіла та продемонструвала новий метод лазерного сканування зовнішнього вуха, який може замінити процес зняття зліпку за допомогою відтискних матеріалів.  Перевагами методу є швидке і безпосереднє отримання електронного сканованого зображення зовнішнього слухового ходу, який можна пересилати електронною поштою та відразу використати для комп’ютерного моделювання корпусу внутрішньовушного слухового апарату або вушної вкладки. Особливо корисним цей метод є для випадків, що є складними для зняття зліпків вуха – післяопераційні порожнини, складні конфігурації слухового ходу тощо.  Втім, застосування методу поки що обмежене – він не дозволений для пацієнтів молодше 18 років, не придатний при колапсі слухового ходу, а також має високу ціну.  Вартість приладу Otoscan складає близько 12 тисяч євро.

Олівер Ніпп (Німеччина) детально освітив проблеми розробки слухових апаратів з Bluetooth-конективністю.  Переваги таких апаратів очевидні та добре відчуваються користувачами – перемикання програм слухового апарату, зміна установок (настройок) у телеаудіології,  стримінг музики, стереофонічні телефонні розмови, «Інтернет речей» тощо. Bluetooth-конективність вже знайшла широке застосування у слухових апаратах елітного рівня декількох провідних виробників, але здебільшого у завушних слухових апаратах. Застосування Bluetooth у внутрішньовушних апаратах є надзвичайно складним, оскільки потребує додаткового місця для передавача та антени, а також споживає додатковий струм, що значно скорочує тривалість користування однією батареєю. Тому запровадження Bluetooth-конективності у внутрішньовушних слухових апаратах сьогодні вдається тільки одиницям виробників, які спромоглися подолати ці технологічні труднощі. 

Наукові дослідження нових технологій слухових апаратів потребують запису даних про акустичне оточення користувача у реальному житті. Лінда Лісс (Німеччина) доповіла про методи запису даних звукового оточення при користуванні слуховими апаратами декількох виробників.  З’ясувалось, що запис часу користування може бути надійним для більшості моделей апаратів, а от якість запису слухового оточення залежить від виробника і є високоякісною тільки з апаратами декількох провідних виробників.  Це надає можливість саме цим виробникам розробляти найбільш досконалі та ефективні слухові апарати.

«Ми ретельно стежимо за науковими дослідженнями та технологічними розробками у світовій слуховій галузі, насамперед на таких важливих подіях, як Європейський конгрес слухопротезистів – для того, щоб бути не тільки обізнаними у найновіших досягненнях, але й запроваджувати їх у нашому Медичному центрі слухової реабілітації АВРОРА та покращувати слухову допомогу нашим пацієнтам» - підкреслила Олена Радченко.

стенд Oticon Medical на Міжнародному конгресі слухопротезистів

стилі Nero 2

«І тому нам було особливо приємно, що слухові апарати Oticon Opn (Отікон Опн), якими вже користуються більше мільйона людей у світі та численні пацієнти в Україні, ще й досі не мають аналогів у світі.  Дуже важливо, що Отікон випустив нове сімейство слухових апаратів Oticon Siya (Отікон Сія) середньої цінової категорії на тій же цифровій платформі Velox (Велокс), на якій працюють апарати Опн, причому відразу усіх стилів – від повністю невидимих внутрішньовушних (IIC) до RITE і потужних завушних (BTE PP).  Ми зараз працюємо над тим, щоб ці нові моделі були сертифіковані в Україні як медичні вироби та стали доступними для наших співвітчизників» – завершила Олена Радченко.

стенд Oticon на Міжнародному конгресі слухопротезистів

слухові апарати Oticon Opn

 

©Олена Радченко, перший заступник Генерального директора Центру слухової реабілітації АВРОРА®.
© Центр слухової реабілітації АВРОРА®, 2018.  Всі права збережені.

Наверх

Заказать обратный звонок