Навчити пацієнта сприймати, розпізнавати та розуміти звуки за допомогою системи кохлеарної імплантації - завдання педагогічної складової реабілітації. Це тривалий процес, не менш важливий, ніж створення оптимальної «звукової карти».
Потенційні можливості відновленого слуху реалізуються в умовах системної, цілеспрямованої та тривалої роботи фахівців міждисциплінарної команди, сім’ї та пацієнта. Тривалість програми комплексної слухової реабілітації залежить від типу втрати слуху, віку пацієнта та його особистої мотивації.
Важливим чинником, який впливає на перебіг реабілітації, є тривалість періоду втрати слуху. Чим довшим у пацієнта був цей період, тим складнішою і довшою буде реабілітація.
Момент настання втрати слуху визначає хід реабілітації. За цим критерієм пацієнти поділяються на дві групи:
- ті, що втратили слух до початку періоду формування мовлення,
- ті, що втратили слух, коли їх мовлення вже було сформованим.
Для другої групи пацієнтів слухова реабілітація триває, зазвичай, від 6 місяців до 1 року і зосереджена в основному на відновленні слухових можливостей. Особливу увагу необхідно звернути на дітей, що входять до цієї групи. Важливо, щоб їм імплантація була виконана одразу після втрати, тоді позитивні результати реабілітації будуть досягнуті досить швидко.
Для першої групи пацієнтів реабілітація триває декілька років, так, щоб дитина навчилася чути, розуміти мовлення, говорити і використовувати усне мовлення для спілкування. Раннє їх протезування підвищує можливість отримати успішні результати.
Підлітки та дорослі, які мають вроджену втрату слуху, або втратили його в ранньому віці, та страждали від глухоти протягом багатьох років, почуваються впевненіше та краще розуміють мовлення після проходження реабілітації. Вона триватиме декілька років, однак у деяких ситуаціях їм доведеться користатися читанням з губ