Аліна

20 років, Декоративно-прикладне мистецтво

Коли малюю, то у свої роботи я вкладаю душу…

Бог забрав у мене слух, а дав мені талант до малювання. Я зрозуміла, що все буде добре...
Протягом багатьох років до Медичного центру слухової реабілітації “АВРОРА” звертаються талановиті люди, дорослі і діти з різних куточків України.

Я студентка 4 курсу Гадяцького коледжу культури та мистецтв ім. І. П. Котляревського (спеціальність «Декоративно-прикладне мистецтво»). Дуже задоволена своєю спеціальністю. Неодноразово брала участь у конкурсах, займала призові місця, була нагороджена грамотами та дипломам, також нагороджували преміями.

Коли мені було 2 роки, я захворіла -  асматичний бронхіт. Призначили лікування гентаміцином. Кололи уколи тоді, коли знову задихалася. І саме від цих уколів, як ми з мамою вважаємо, у мене став пропадати слух. У Сумах зробили мені аудіограму, говорили, що в мене зі слухом все нормально. Але мама стала помічати, що я стала більше мовчати. Коли вона мене кликала, я не відповідала.  Спочатку боролися за відновлення слуху, але результати були одні – я не чула. Були потрібні слухові апарати для того, щоб я могла спілкуватися і навчатися. І нашій сім'ї порекомендували звернутися за допомогою в Медичний центр слухової реабілітації “АВРОРА”.

Перші слухові апарати мені придбали саме у МЦ “АВРОРА”. І ось вже понад 18 років я кожний рік приїжджаю до Києва саме сюди!

Ще коли я була маленькою, мама поставила собі за мету навчити мене говорити. Дуже було важко навчити глуху дитину говорити. Ми спочатку їздили у Київ на навчання, потім займалися дома з мамою. Більша частина мого життя була присвячена навчанню.

IMG_4437

За все це я дякую своїй мамі, що вона мене навчила говорити. Добре, що вона не послухала місцевих фахівців, які радили відвезти мене на навчання у школу для глухих, говорили, що я розмовляти не буду. Але, дякуючи Богові, я зараз розмовляю. І я хочу подякувати мамі за те, що вона зробила і робить для мене. В тяжкі хвилини, які були в моєму житті, завжди зі мною була мама. Не шкодуючи своїх сил, здоров'я, вона мені все віддавала. Скільки недоспаних ночей, скільки було виплакано сліз, щоб навчити мене говорити. Нам було дуже тяжко.
За все, моя матусю, тобі говорю спасибі, я тебе дуже сильно люблю! 

Мені дуже подобалось малювати з дитинства. Мене навчали малювати вчителі образотворчого мистецтва, яким я дуже вдячна за отримані навичка. Вони вірили в мене і порекомендували навчатися в Дитячій школі мистецтв. Навчаючись там, я займала призові місця. Була нагороджена грамотами та подяками.

Після закінчення школи у мене були два варіанти, піти навчитися на перукаря чи малювати. І я вибрала малювати. Моя мрія - стати художником. Я вступила до Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І. П. Котляревського на безкоштовне навчання за рахунок бюджетних коштів. Спочатку мені було дуже важко навчатися і прислухатися до вчителів.

1 вересня 2017 р. я була нагороджена грамотами та премією за особливі успіхи у навчанні та високий рейтинг успішності з фахових дисциплін. Вела майстер-клас по писанкарству з дітьми у музеї. В Опішні є музей-заповідник українського гончарства. Там була виставлена моя робота «Квітни моя Україно». І я брала участь у національному мистецькому конкурсі “Творю з думкою про Україну”. Мене нагородили дипломом III місце. Також нагородили премією за участь у конкурсі. Моя робота виставлена у музеї.

1 вересня 2018 р. була нагороджена грамотою та премією за успіхи у навчанні, і отримала подяку за благодійний внесок в декоративному оформленні соціального гуртожитку для ВПО та популяризації українського живопису.

Я багато чого навчилася за спеціальністю: різьблення, ліплення, декоративний і петриківський розпис, випалювання, рисунок, живопис, соломопластика, ткацтво, писанкарство, паперова пластика, портрет.

Спочатку було дуже важко, багато недоспаних ночей, але завдяки наполегливості я досягла великих успіхів. У коледжі також без моїх робіт не проходять виставки. Висловлюю щиру подяку своїм вчителям!

Мій лікар Олена Сербін - це людина від Бога. Коли йдеш до лікаря, якось на душі тривожно, але коли починаєш говорити з Оленою Михайлівною, то наче у тебе починається друге життя. Вона завжди привітна, завжди запитає про здоров'я, про успіхи, що непокоїть. І немає такого, щоб вона не вирішила якоїсь проблеми. Я завжди буду їй вдячна за її підтримку і допомогу. Взагалі, хочу всьому персоналу МЦ “АВРОРА” побажати бути завжди такими як вони є: добрими, привітними і завжди подавати руку допомоги хто цього потребує! Здоров'я Вам і Вашим сім'ям!

Дякуємо Аліні за її розповідь, це дуже важливо для наших пацієнтів вірити в себе та свої сили…
Аліно, бажаємо тобі натхнення та великих творчих успіхів! Хай про тебе почує весь світ!

  • uk
  • ru